Як відомо, у нашому улюбленому місті на початку ХХ сторіччя ані телебачення, ані радіо, ані інтернету не було. Через це чи не єдиним джерелом інформації у ті далекі часи були газети, які виходили щодня, а також різноманітні журнали, найпомітнішими серед яких були «Харківські губернські відомості», «Південний край» та «Ранок». Проте навряд чи варто було би […]

У наш час загальний термін «сухий закон», що включає в себе повну або часткову заборону обігу етанолвмістних речовин (за виключенням медичних, наукових та промислових цілей, а також речовин із незначним вмістом етанолу), у багатьох стійко асоціюється із США 1920–30-х років. Що геть не дивно, адже саме підпільні торговці — бутлегери, гангстерські банди і найвідоміший з […]

Літо й осінь 1914 року для влади й правоохоронних органів нашого міста видалися досить напруженими. Адже найвищим маніфестом від 20 липня (1 серпня за новим стилем) 1914 року імператор оголосив підданцям Російської імперії про вступ у війну з Німеччиною та її союзниками, а також пояснив її мотиви та закликав згуртуватися заради перемоги. Проте в нашому […]

Не так давно у своєму тексті про харківських депутатів — юристів у I–IV Державній думі поміж інших я згадував Максима Максимовича Ковалевського і князя Олександра Дмитровича Голіцина. Незважаючи на різницю у віці, між ними окрім депутатства є чимало спільного. Обидва уродженці нашого краю. Обидва народились у вельми заможних та шляхетних дворянських родинах і були, кажучи […]

Мабуть, у багатьох жителів нашого міста є свої улюблені будівлі. Хтось захоплюється старовинними особняками через їх красу, для когось має значення їх архітектор або якась пов’язана подія. Особисто для мене одна з таких «най-най» важливих та улюблених — будівля колишнього Харківського комерційного училища імператора Олександра III, що знаходиться зараз за адресою: вулиця Пушкінська, 77. Харківське […]

Нещодавно в замітці «Архівний фонд Р.6452. Справи репресованих» я написав про арешт жителя села Шелудьківка Григорія Семеновича Павленка, 1896 року народження. Однак подібного у 1920–1930 роки було чимало. Тому зараз ось вам ще одна вкрай непроста історія. Цього разу про Степана (Стефана) Іларіоновича Рябоконя.

Як відомо, ми з вами живемо в місті, про минуле якого можна говорити нескінченно. Багатство та різноманітність тем для досліджень просто приголомшує уяву. Візьмемо, наприклад, історію роботи харківських правоохоронних органів. До 1917 року — це десятки фондів і тисячі справ, що зберігаються в Державному архіві Харківської області (ДАХО). З них ми можемо дізнатися: про різні […]