Історія права. Архівні судові справи. Відомі юристи Слобожанщини, а також багато іншого …
Близько року тому в замітці про історію харківської міліції я опублікував фрагмент спогадів співробітника правоохоронних органів товариша Мельникова, пов’язаний із його роботою в харківській міліції в 1920 році. Зараз у більшості людей ті роки (з цілком обґрунтованих, до речі, причин) асоціюються насамперед із червоним терором, доносами та репресіями. Однак окрім усього цього була в нашому місті […]
Кількома тижнями раніше я вже писав про одного з найкращих юристів у дореволюційній історії Харкова — Леоніда Владимирова. Як відомо, він був чудовим викладачем, якого любили студенти, а також видатним ученим. А сьогодні мені знову хотілося б повернутися до особистості Леоніда Євстафійовича і спробувати дещо детальніше розкрити його діяльність як успішного і популярного адвоката. Оскільки […]
До 1917 року міжнародна наукова співпраця з питань боротьби зі злочинністю та функціонування різноманітних юридичних інститутів мала не менш важливе значення, ніж зараз. Однією з перших організацій, що виникли наприкінці XIX сторіччя, була Міжнародна спілка криміналістів. Утворилася вона в Західній Європі ще 1888 року. Фундаторами її були всесвітньо відомі вчені-юристи — професори Лист, Принс, Ван-Гамель. […]
Кілька місяців тому в статті «Звичайне право селян Харківської губернії. Перше знайомство» (http://alfa-omega.kh.ua/ru/obychnoe-pravo/) я згадував про те, що видатний дослідник, а також член Харківського окружного суду Микола Семенович Ілларіонов 1893 року з цієї теми писав таке: «…Звичайне право, напрацьоване народом під впливом тих чи інших життєвих побутових умов, містить у собі загальновизнані юридичні погляди народу […]
Так уже вийшло, що більша частина текстів, написаних мною в рубриці «Справи минулі», стосується подій, а також життя і діяльності адвокатів і суддів XIX — початку ХХ сторіччя, хоча ті самі перші десятиліття радянської влади в Харкові були не менш цікавими. Тому я таки вирішив виправити упущення та в низці публікацій трохи розповісти про життя […]
Кілька тижнів тому у замітці «Скандальна справа Філіпова» я згадував про те, що на відповідному судовому процесі Харківської судової палати головував Владислав Ромулович Завадський. Його виступ тривав близько 3 годин, і зрештою раді присяжних було вручено аркуша, який складався лишень із 33 запитань. Надалі у нашому улюбленому місті Завадський також головував ще як мінімум на […]
Працюючи з документами, пов’язаними з усілякими злочинами та судами в XIX–XX сторіччях, я все більше й більше переконуюсь у тому, що цей аспект минулого нашого міста та краю подібний до бездонної скарбниці, у якій можна знайти історії на геть різні теми. Причому всі вони настільки різнопланові і викликають настільки різні емоції, що дуже складно виділити […]
Не так давно у фіналі замітки «Чотири гучних шлюбних справи» я пообіцяв розповісти читачам про те, що було нормою, а що ні в XVIII сторіччі, а також про гучні судові справи, пов’язані з укладенням або розірванням шлюбу. Ну що ж, обіцянки треба виконувати. Але перш ніж перейти до самих історій, для розуміння їх варто було […]
З-поміж університетських викладачів, які відіграли найважливішу роль у становленні видатного юриста, нашого земляка Максима Максимовича Ковалевського в роки його навчання на юридичному факультеті Харківського імператорського університету, Леонідові Євстафійовичу Владимирову за правом належить одне з перших місць. Та й сам Максим Ковалевський у своїх мемуарах пише про свого вчителя з надзвичайною теплотою й захватом таке. «…Одним […]
У другій половині лютого 1883 року в Харківській судовій палаті протягом багатьох днів розглядалась одна вкрай резонансна справа, яка була настільки скандальною, що до неї в буквальному сенсі була прикута увага багатьох ЗМІ всієї Російської імперії. А хлопчаки, які продавали газети на вулицях, припрошливо горлали: «Сенсація!!!! Харків!!! Полиційний пристав на чолі шайки злодіїв!».